- некмітливий
- —————————————————————————————некмітли́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
некмітливий
Смотреть что такое "некмітливий" в других словарях:
некмітливий — а, е. Який не може добре і швидко міркувати; нетямущий … Український тлумачний словник
некмітливість — вості, ж. Властивість за знач. некмітливий … Український тлумачний словник
дурний — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник
тупоголовий — а, е, розм. Нерозумний, некмітливий; туполобий. Тупоголовий учень. || у знач. ім. тупоголо/вий, вого, ч. Нерозумна, некмітлива людина … Український тлумачний словник
неграмотний — а, е. 1) Який не вміє читати й писати. || у знач. ім. негра/мотний, ного, ч.; негра/мотна, ної, ж. Людина, яка не вміє читати й писати. || Який припускається граматичних, стилістичних і т. ін. помилок; малограмотний. Неграмотний учень. || перен.… … Український тлумачний словник
недогадливий — а, е. Нездатний догадуватися; некмітливий … Український тлумачний словник
нездогадливий — а, е. Який не здогадується про що небудь; некмітливий … Український тлумачний словник
нерозторопний — а, е. Який не здатний швидко зрозуміти, догадатися про що небудь; некмітливий, нетямущий … Український тлумачний словник
нетямущий — розм., рідко, нетяму/чий, а, е. 1) Який не може розібратися в чому небудь, погано розуміє щось. || Який виражає нерозуміння, недогадливість. 2) Недогадливий, некмітливий (про дитину) … Український тлумачний словник
тупий — а/, е/. 1) Який погано ріже, коле; не нагострений, недостатньо нагострений; прот. гострий. 2) Який не звужується або мало звужується, заокруглений на кінці. •• Тупи/й кут мат. кут, більший 90°, більший від прямого. 3) перен. Який не має… … Український тлумачний словник
